Пандемія іспанського грипу, або так званої «іспанки» – це найбільша за всю історію людства пандемія грипу. Вона спалахнула в останні місяці Першої світової війни та за оцінками дослідників, за кількістю смертельних жертв значно перевершила кількість жертв цього кровопролиття. «Іспанка» виявилася смертельною не лише для людей похилого віку, вагітних та дітей, а й для здорових молодих людей 20-40 років, пише imanchester.info.
Не оминуло це захворювання й британське місто Манчестер. Пік захворюваності на «іспанку» тут припав на осінь 1918 року. Далі наша розповідь про те, як місто пережило це потрясіння.
Дещо про «іспанку» та походження її назви
Пандемія іспанського грипу охопила людство в період з січня 1918 року по грудень 1920 року. Інфекційне захворювання вразило чверть тодішнього населення планети, а це близько 500 млн. осіб. Оцінки щодо кількості померлих різняться – за одними даними, жертвами пандемії стали 17 млн. осіб, за іншими – 50 млн. Однак дехто говорить й про цифру у 100 млн. осіб.
Спочатку тодішні лікарі помилково вважали, що «іспанка» смертельно небезпечна лише для вразливих категорій: дітей, людей похилого віку, вагітних. Та виявилося, що дане захворювання вбиває і здорових людей молодого та працездатного віку.
Дослідники вважають, що на високий рівень смертності безпосередньо вплинула війна. Виснажені морально та фізично солдати, які ще і пережили бойовий стрес, ставали значно вразливішими для даного вірусу грипу.
Чому ж назва цього грипу «іспанка»? Ні, не тому, що Іспанія стала місцем, звідки поширилася хвороба. Річ у тім, що тодішня військова цензура у багатьох країнах приховувала або применшувала масштаби хвороби, аби не падав бойовий дух солдатів. А ось Іспанія на той час була нейтральною країною, де військової цензури не існувало. Тамтешня преса відкрито говорила про масштаби поширення і наслідки захворювання, тому у багатьох складалося враження, що Іспанія була епіцентром хвороби. Звідси і назва «іспанський грип» або «іспанка».
«Іспанка» в Манчестері
Пандемія «іспанки» розпочалася в Манчестері навесні 1918 року, а друга її хвиля припала на осінь того ж року і завершилася навесні 1919 року. Дізнатися про появу та поширення інфекції в Манчестері ми можемо завдяки збереженим випускам тодішньої преси, зокрема, авторитетного видання The Guardian. У статті від 26 червня 1918 видання розповідає, що «хвороба зараз точно встановлена в Манчестері та Солфорді». Деякі школи були змушені закритися через поширення хвороби, також нестачу персоналу почали відчувати заводи та підприємства.
У матеріалі за 10 липня 1918 року повідомляється про 100 смертей за минулий тиждень, спричинених грипом та його наслідками, зокрема, пневмонією. Згодом захворюваність в Манчестері дещо пішла на спад та ненадовго. Восени 1918 року у місті розпочалася друга хвиля «іспанки».
Варто зазначити, що у вересні 1918 року місто відвідав тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Ллойд Джордж. Щоб побачити прем’єра зібрався цілий натовп манчестерців. Після цього візиту політик підхопив вірус грипу. 11 днів він був прикутим до ліжка, його навіть підключали до апарату штучного дихання. Та, на щастя, Ллойду Джорджу вдалося вижити.
Після візиту прем’єра захворюваність у місті поповзла вгору. Це було пов’язано з тим, що люди зібралися у великий натовп та контактували один з одним. У кінці листопада 1918 року від «іспанки» в Манчестері помирало понад 300 осіб щотижня. Захворюваність пішла на спад лише весною 1919 року.
Роль лікаря Джеймса Нівена
Розповідаючи про пандемію «іспанки» в Манчестері, ми не можемо оминути увагою шотландського лікаря Джеймса Нівена, який був працівником відділу охорони здоров’я у Манчестері. Нівен доклав чимало зусиль, аби зупинити поширення хвороби у місті. Він був одним із перших лікарів, які наголошували на важливості профілактичних заходів у боротьбі з «іспанкою».
Передусім, Нівен виступав за ізоляцію хворих щойно у них з’явилися симптоми. Він рекомендував закрити всі школи, кінотеатри та інші місця публічних зібрань. Лікар Нівен хотів, аби люди не скупчувалися та дотримувалися так званої соціальної дистанції. Щоправда, тоді цей термін ще не побутував. Він з’явився у 2020 році в розпал пандемії коронавірусу.
Джеймс Нівен роздав понад 35 тис. листівок по всьому Манчестеру, в яких місцевим мешканцям давалися поради щодо того, як запобігти зараженню «іспанським грипом» та вказівки щодо ізоляції тих, хто заразився.
Крім розумної дистанції між хворими та здоровими, лікар Нівен радив ретельно доглядати за чистотою рук, уникати використання загальних рушників та мила. Словом, дотримувати елементарних правил гігієни.
Джеймс Нівен також організовував роздачу продуктів харчування для бідних прошарків населення, адже загальновідомо, що будь-які інфекційні хвороби швидко вражають ослаблених людей.
Зусилля Джеймса Нівена у боротьбі з «іспанкою» в Манчестері лягли в основу телевізійної драми про спалах цього грипу у Великій Британії «Іспанка: жертви пандемії грипу», знятої BBC у 2009 році.