Новаторка – це слово, що ідеально описує легендарну постать з Манчестера XIX століття, Лідію Беккер. Після себе вона залишила не лише важливий слід у галузі дослідження ботаніки, а й у галузі боротьби за виборчі права для жінок. Вона була дуже яскравою представницею своєї епохи, лідеркою та новаторкою. Беккер розвивалася сама і прагнула розвивати суспільство, незважаючи ні на що, навіть тоді, коли можливості жінок у науці та у правозахисній діяльності були суворо обмежені. Далі на imanchester.info.
Ранні роки Беккер
Лідія Беккер народилася у 1827 році в районі Дінсгейт в Манчестері. Вона росла і виховувалась в політичній і соціальній атмосфері, яка стрімко змінювалась, в період бурхливої промислової революції. Але для Беккер, як для дівчини, цей період був непростим, адже, як відомо, жінки в той час були позбавлені багатьох привілеїв. Таким чином, Беккер довелося вчитися вдома, замість школи. В юності дівчина мала дуже високу інтелектуальну цікавість і постійну жагу знань. Особливо сильно її цікавили такі галузі науки як ботаніка та астрономія. Тоді вона навіть не підозрювала, що ботаніка стане сенсом її життя.
Наукові дослідження та нововведення в галузі ботаніки
Після того, як Беккер здобула домашню освіту, вона ще більше заглибилася в ботаніку. З юних років нею рухала цікавість до світу природи. Навіть попри те, що в ту епоху в галузі науки від жінок нічого не очікували, Беккер з величезною відданістю та глибоким задоволенням продовжила займатися вивченням ботаніки. Вона детально вивчала різні рослини, демонструючи гострий інтелект і глибоке знання в галузі цієї науки. Такий інтерес заохочували й її родичі. До того ж, у 1862 році Беккер взяла участь у конкурсі наукових праць із садівництва, за який здобула золоту медаль.
Також у 1860-х роках Беккер почала вести активне листування з англійським натуралістом, геологом та біологом Чарльзом Дарвіном. Вона регулярно відправляла йому зразки рослин, зібраних із полів Манчестера, а також свої наукові напрацювання, у тому числі копію своєї книги під назвою “Ботаніка для новачків”. Зокрема, вона виявляла глибокий інтерес до двостатевих та гермафродитних рослин. Завдяки цьому, Беккер зробила значний внесок у наукові дослідження та роботу самого Дарвіна.
Хоча жінкам наукова та будь-яка інша діяльність у XIX столітті давалася насилу, Беккер все ж таки змогла зробити собі ім’я в області ботаніки. У 1860-х роках вона здобула величезне визнання від наукового суспільства за свій внесок у галузі вивчення ботаніки. До того, вона створила унікальну колекцію висушених рослин за своїм особливим методом. Завдяки йому рослини зберігали свій первісний колір. За що вона була удостоєна національної премії. Протягом усього життя ботаніка залишалася головою для Беккер. Але не менш важливе місце у її житті займав політичний активізм, а саме робота із забезпечення виборчого права жінок. А участь Беккер у просуванні та заохочення наукової освіти для дівчаток та жінок об’єднала ці два аспекти.
Роль Беккер у боротьбі за права жінок
Крім своєї наукової діяльності, Беккер була затятою захисницею прав жінок в епоху ґендерної нерівності. У 1866 році вона заснувала Манчестерський виборчий комітет, новаторську організацію на той час, яка займалася забезпеченням права голосу для жінок. Також Беккер було започатковано “Журнал виборчого права жінок”. З юних років Беккер відчувала на собі всі труднощі нерівності та несправедливості. Вона вірила, що надання рівних прав як для чоловіків, так і для жінок можливе, тому протягом усього життя невпинно виступала за надання виборчого права для жінок разом з іншими відомими діячами того часу.
Як у науці, і у русі по боротьбі за виборчі права, Беккер зіграла ключову роль. Промовисті виступи та її яскраві висловлювання знайшли відгук у багатьох жителів Манчестера XIX століття. Вона всіляко прагнула змінити громадську думку про права жінок. Боротьба за жіноче виборче право тривала довгі десятиліття, поки у 1920-х роках на території Великобританії було надано повне право голосування жінкам. Хоча Беккер і не застала цієї знаменної події, її внесок у рух заклав основу для майбутніх поколінь жінок.
Серце видатної новаторки, вченої та активної громадської діячки Манчестера перестало битися у 1890 році. Вона померла у віці 63 років. Після себе вона залишила колосальний вплив на науковий світ, а також рух по боротьбі за жіноче виборче право. Як спадщину, вона залишила по собі ряд книг, які включають її наукові напрацювання в галузі ботаніки, а також виборчого права. До них можна віднести:
- “Ботаніка для новачків”;
- “Виборче право жінок”;
- “Чи є якась особлива відмінність між чоловічим та жіночим інтелектом?”;
- “Про вивчення науки жінками”;
- “Політична інвалідність жінок”.
Беккер протягом усього свого життя демонструвала свою наполегливість та силу духу. Вона доводила, що жінки нічим не відрізняються від чоловіків, і заслуговують на ті ж самі права. Беккер була однією з небагатьох діячок XIX століття, яка наважилася кинути виклик громадським нормам. Безперечно, після себе вона залишила величезний слід. Її діяльність назавжди залишилася на сторінках історії Манчестера та всієї Великобританії.