Манчестер – місто не лише з багатою промисловою історією. Тут повно унікальних архітектурних об’єктів та культурних установ. Понад те, Манчестер прославили далеко поза межами різні діячі культури та науки. Серед них був Александр Семюел, відомий філософ 19 століття. Він набув широкої популярності завдяки своїй пропаганді емерджентизму, концепції, яка мала вирішальне значення для розуміння складних систем у біології. Навіть у 21 столітті його робота у цій галузі залишається актуальною. Далі на imanchester.info.
У глибинах біографії
Цікавим фактом з біографії філософа є те, що він народився за тисячі кілометрів від Манчестера, в місті Сіднеї, що в Австралії в далекому 1859 році.
З юних років він був людиною чудового інтелекту та допитливості. Його батьки були іммігрантами з Великобританії та в родинному колі, зокрема, своїм дітям вони прищеплювали любов до книг, а також до інтелектуальних дискусій. Така атмосфера швидше за все надалі і пробудила в Семюелі пристрасть до навчання та пізнання філософських таємниць.
Слід також зазначити, що незадовго після того, як Семюел народився, в його сім’ї сталося горе – помер батько від туберкульозу. Тому його мати була змушена переїхати з Сіднея на пошуки кращого життя. Деякий час сім’я проживала в Сент-Кілді, де приблизно в період 1863-1864-х років юного Семюела було взято під опіку місцевої приватної школи. А вже у 1871 році його відправили на подальше навчання до Мельбурну в Коледж Уеслі. У 1875 році Семюел успішно вступив до Мельбурнського університету. Він був успішним учнем, але за два роки зрозумів, що це не його, і кинув навчання, не здобувши ступеня.
Як Семюел потрапив до Манчестера?
Кинувши університет у 18-річному віці, Семюел переїхав до Великобританії, батьківщини його мати та батька, де й провів решту свого життя.
У Великобританії він мав надію отримати стипендію в Оксфорді чи Кембриджі. І у 1878 році в нього це вийшло. Зокрема, він успішно вступив до Балліол-коледжу в Оксфорді. Вже у 1881 році Семюел здобув ступінь бакалавра, а в 1884 році ступінь магістра і був обраний членом Лінкольн-коледжу. Семюел працював викладачем філософії у Лінкольн-коледжі аж до 1893 року. Слід зазначити, що у цей період у нього виник особливий інтерес до психології, забутому на той час предмету.
Крім цього, у своїй кар’єрі Семюел багато подорожував континентальною Європою. Якусь частину своєї кар’єри присвятив роботі в Німеччині в лабораторії Гуго Мюнстерберга. Там він працював над експериментальною психологією.
Ще одним досить цікавим фактом із біографії Семюеля є те, що він більшу частину свого життя був глухим. Що звичайно доставляло йому чимало труднощів, особливо у викладацькій діяльності.
Після подорожей Європою Семюел хотів знову осісти у Великобританії. Для цього він неодноразово подавав заяву на роботу до коледжу Оуенс у Манчестері. Але йому неодноразово відмовляли, поки у 1893 році його все-таки не призначили в коледж. Таким чином Семюел потрапив до Манчестера, де й залишився жити та працювати до кінця своїх днів.
Філософський погляд Семюеля
Роботи Семюеля були зосереджені на метафізиці та філософії розуму, але саме розвиток емерджентизму зробив його відомим філософом далеко за межами Манчестера. Емерджентизм є філософською доктриною, згідно з якою властивості вищого рівня, такі як свідомість або життя, виникають в результаті складних взаємодій фізичних процесів нижчого рівня, при цьому не зводяться до них. Така ідея Семюеля була дуже незвичайною і навіть революційною для кінця 19 століття.
Одним із найбільш переконливих аспектів теорії емерджентизму Семюеля було його застосування в біології. Він стверджував, що біологічні організми мають властивості і поведінку, які не можуть бути повністю пояснені складовими їх молекулами і клітинами. Натомість на його думку, дані властивості виникають у результаті складних та динамічних взаємодій усередині живих систем.
Наприклад, хоча окремі нейрони мозку можна вивчати ізольовано, феномен свідомості виникає лише тоді, коли ці нейрони взаємодіють. А взаємодіють вони надзвичайно складним чином. Ця теорія надала новий погляд для розгляду біологічної складності, наголосивши на важливості цілісного розуміння світу.
Робота Семюеля вплинула на філософію. Завдяки йому, в біології емерджентизм послужив основою для досліджень у таких галузях, як системна біологія та теорія складності, які вивчають, як взаємодії всередині біологічних мереж призводять до появи нових властивостей та функцій. Ці галузі наголошують на тому, що розуміння поведінки всієї системи часто вимагає набагато більшого, ніж просто аналізу її частин.
Філософські роботи Семюеля з емерджентизму вплинули на багато суперечок про природу розуму, свідомості та свободи волі. Його ідеї заклали основу для твердження, що ментальний стан та переживання є реальними феноменами, які виникають із фізичних станів мозку, але не зводяться до них.
Семюел присвятив філософії все своє життя. За свій внесок у розвиток науки він був удостоєний багатьма нагородами. А у Манчестерському університеті на його честь було поставлено погруддя.
Видатний філософ помер у 1938 році, у віці 79 років. Його порох спочиває на Південному кладовищі Манчестера.
За своє життя він так і не одружився та не обзавівся дітьми. Усього себе він присвятив кар’єрі, а статок, який він заробив за життя, він залишив після смерті Єрусалимському університету і Манчестерському університету.
Джерела: