Роберт Едвардс широко відомий британський фізіолог та ембріолог. Він став відомим завдяки своїй роботі в галузі репродуктивної медицини, а саме завдяки екстракорпоральному заплідненню, також відомому як ЕКЗ. Йому вдалося здійснити перше у світі успішне зачаття за допомогою ЕКЗ, що призвело до народження Луїзи Браун, першої людини, яка народилася з пробірки. Далі на imanchester.info.
Молоді роки відомого ембріолога
Роберт Едвардс народився у 1925 році в Батлі, що у Західному Йоркширі. Про захоплення раннього віку мало що відомо, але відомо те, що науковий шлях Роберта почався саме в Манчестері. Туди він переїхав ще зовсім молодим.
У Манчестері він відвідував Центральну середню школу, а після неї подався служити в армію. Він виріс у післявоєнну епоху, і завжди був зачарований тонкощами біології та людського розвитку. Тому після служби він вивчав біологію в Бонгорському університеті. Також Роберт навчався в Інституті генетики тварин та ембріології Единбурзького університету. Саме там йому було присуджено ступінь доктора філософії.
Роберт пройшов довгий шлях навчання. Після якого його було призначено науковим співробітником Каліфорнійського технологічного інституту. Працював також у науковому колективі Національного інституту медичних досліджень, що знаходився у Мілл-Гіллі. Але Роберт не забував про підвищення своєї кваліфікації, і продовжував навчатися. Зокрема, деякий час він провчився в Університеті Глазго, після чого перевівся до Кембридзького університету, де також працював науковим співробітником Фонду Форда на факультеті фізіології. А ще він був і членом Черчилль-коледжу в Кембриджі.
Робота над людським заплідненням
Інтерес Едвардса до репродуктивної біології виник під час його перебування в Единбурзі. Його особливо заінтригувала можливість запліднення яйцеклітин людини поза тілом — концепція, яка була для того часу революційною. Середина 20 століття була епохою значних наукових здобутків, проте безпліддя тривалий час залишалося нагальною проблемою для багатьох пар. Роберт невпинно працював над тим, щоб медичне втручання допомогло подолати цей бар’єр. Цій роботі він і присвятив все своє життя.
У 1960-х роках Роберт почав співпрацювати з Патріком Стептоу, гінекологом, який спеціалізувався на лапароскопії. Разом вони шукали метод і ту саму процедуру, яка б дозволила запліднити людські яйцеклітини в лабораторних умовах, а потім імплантувати їх у матку жінки.
Незважаючи на те, що вчені прагнули зробити добру справу, і подарувати сотням пар радість материнства та батьківства, їхня робота зіткнулася з величезним скептицизмом та етичними розбіжностями. Крім громадськості, проти їхніх досліджень виступала Рада медичних досліджень. Зокрема, вона просто відмовлялася фінансувати їх дослідження, навіть подала низку судових позовів. Але ніщо не стало на шляху у Роберта та його товариша. Вони разом продовжили роботу над методом штучного запліднення.
Зрештою, Роберту вдалося розробити спеціальні людські поживні середовища, які дозволили здійснювати запліднення та ранню культуру ембріонів. А його колега, гінеколог Патрік, застосував метод лапароскопії для вилучення яйцеклітин у пацієнтів із трубною безплідністю.
Їхня робота в галузі штучного запліднення призвела до того, що у 1978 році народилася дівчинка Луїза Браун, яку почали називати першою у світі “дитиною з пробірки”. Ця монументальна подія стала свідченням успіху ЕКЗ та ознаменувала нову еру в репродуктивній медицині. Народження Луїзи Браун було не просто науковим досягненням, вона стала символом надії для мільйонів жінок, яким сказали, що вони ніколи не зможуть мати дітей.
Як розробка Роберта вплинула на життя жінок у всьому світі?
Розвиток ЕКЗ вплинув на життя жінок. Розробка Роберта дозволила розвʼязати проблему безпліддя багатьох пар. До ЕКЗ жінки, які не могли зачати дитину природним шляхом, мали обмежені можливості та часто соціум ставив на них тавро. Ба більше, така ситуація з безпліддям значно відбивалася і на емоційному стані жінки. Робота Роберта змінила життя цих жінок, давши їм можливість пережити вагітність та пологи.
Багато жінок, які страждають від нездатності зачати дитину природним шляхом протягом свого життя стикалися з відчуттям неповноцінності, у них виникала депресія і була підвищена тривога. ЕКЗ, яке розробив манчестерський біолог та фізіолог Роберт дозволило мільйонам жінкам брати участь у радості материнства. Можливість мати дитину завдяки ЕКЗ приносить величезну радість та задоволення, вона також зміцнює сімейні тенета та збагачує життя.
Статистика ЕКЗ та життя після відкриття
З середини 20 століття технологія штучного запліднення, яку розробив Роберт, була трохи вдосконалена. Його метод станом на 2010 рік призвів до значного зростання показників вагітності, зокрема статистика говорить про те, що тоді за допомогою ЕКЗ народилося близько 4 мільйонів дітей. З цієї кількості близько 170 тисяч народилося завдяки донорським ооцитам та ембріонам.
Їхній метод штучного запліднення не тільки став революційним відкриттям і подарував радість материнства мільйонам жінок, а й заклав основу для подальших інновацій. Серед них можна виділити інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперми, також відому як ІКСІ, біопсію ембріона, відому як ПГД, а також дослідження стовбурових клітин.
ЕКЗ відкрило нові можливості для сімей. Це дозволило самотнім жінкам, одностатевим парам та людям із генетичними порушеннями мати біологічних дітей. Ця інклюзивність також змінила традиційні уявлення про сім’ю та дозволила широкому колу людей відчути радість батьківства.
З часу першої успішної процедури ЕКЗ технології та методи постійно вдосконалювалися. У 21 столітті показники успіху ЕКЗ значно вищі, а процедура доступніша, ніж на ранніх етапах розвитку. Така процедура, як преімплантаційна генетична діагностика дозволяє проводити скринінг ембріонів на генетичні захворювання, підвищуючи шанси на здорову вагітність. Ці досягнення є прямим результатом фундаменту, закладеного новаторською роботою Роберта.
Але також слід зазначити, що шлях до масового визнання ЕКЗ не обійшовся без проблем. Роберт та його напарник як під час розробки ЕКЗ, так і після свого революційного відкриття зіткнулися з етичною критикою, релігійною опозицією та скептицизмом з боку наукового товариства. Критики ставили під сумнів моральність створення життя в лабораторії та висловлювали побоювання щодо потенційних наслідків для здоров’я дітей, народжених за допомогою ЕКЗ.
Але Роберт розвʼязав усі ці проблеми завдяки ретельним науковим дослідженням. Він виступав і просував відповідальну наукову практику та важливість етичних принципів у репродуктивній медицині. Його робота створила прецедент етичного проведення ЕКЗ та пов’язаних з ним технологій, гарантуючи, що добробут як батьків, так і дітей буде пріоритетом.
Після першого успішного штучного запліднення Роберт і Стептоу заснували власну клініку Борн Холл. Там вони продовжили вдосконалювати методи ЕКЗ, а також навчати нових спеціалістів.
Внесок Роберта в репродуктивну медицину залишив незабутній слід у світі. Його робота принесла йому численні нагороди, зокрема Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2010 році. Однак його величезною спадщиною є мільйони сімей, які відчули радість батьківства.