Манчестер часто називають “першим промисловим містом”, але слід зазначити, що його багата спадщина виходить далеко за рамки діяльності текстильних фабрик, заводів та складів. Також впродовж століть Манчестер був науковим центром, куди з’їжджалися проводити свої дослідження вчені з усього світу. А центром для цього слугувало перше наукове товариство міста – Манчестерське літературно-філософське товариство. Ця поважна установа відіграла ключову роль у формуванні інтелектуальної та наукової сфери Манчестера і навіть у 21 столітті залишається актуальною. Далі на imanchester.info.
Історія заснування Манчестерського літературно-філософського товариства
Історичні витоки заснування першого наукового товариства міста ведуть до далекого 18 століття. Зокрема, саме у 1781 році з ініціативи місцевих наукових діячів, літераторів та філософів таких, як Томас Персіваль, Томас Барнс, Томас Генрі, Томас Баттерворт Бейлі та інші було створено Літературне та філософське товариство Манчестера.
Незадовго після відкриття, того ж 1781 року в будівлі каплиці на Крос-стріт, у задній кімнаті відбулися перші офіційні збори товариства, на які завітали не лише місцеві наукові діячі, а й діячі з інших міст Великобританії.
Слід зазначити, що власного приміщення у наукового товариства не було аж до 1799 року. Тому весь цей час збори літераторів і філософів проводилися в каплиці. А вже у 1799 році наукове товариство переїхало у власне приміщення, яке знаходилося на Джордж-стріт. Саме там відомий хімік, фізик і метеоролог Джон Далтон проводив свої експерименти, завдяки яким згодом вдалося впровадити атомну теорію в хімію.
Упродовж сотні років Манчестерське літературно-філософське товариство успішно функціонувало. Його двері завжди були відчинені перед новими поколіннями вчених, які тільки починали свій шлях і шукали підтримки або тимчасового місця для роботи. Тут молоді дослідники знаходили не лише наставників, а й колег, які завжди були готові поділитися досвідом та знаннями. Спілкування та співробітництво у стінах товариства сприяли народженню нових ідей та проєктів, багато з яких згодом ставали значними науковими відкриттями.
Втрати наукового товариства, які завдала Друга світова війна
Манчестерське літературно-філософське товариство, починаючи з 18 століття пережило безліч різних політичних, соціальних та культурних потрясінь. Пережило не одну революцію та війну, але не змогло вистояти під час Другої світової війни.
Як відомо, у 1941 році німецькі війська розпочали масовану повітряну атаку на промисловий центр Великобританії – місто Манчестер. Атака також була відома як “Манчестерський бліц”, який тривав кілька місяців. Внаслідок постійного авіабомбардування німецьких військ, будівля наукового товариства, що знаходилася на Джордж-стріт, була зруйнована.
Манчестерське літературно-філософське товариство втратило не тільки свій будинок, а й усе, що було нажито з моменту заснування. А це понад 50 тисяч бібліотечних томів, історичні артефакти, унікальні портрети видатних особистостей та архіви.
Будівлю для першого наукового товариства Манчестера вдалося відновити лише у 1960-х роках. З того моменту наукове товариство розпочало діяльність як благодійна організація. Членство було доступне всім, кому виповнилося 16 років. Наукове товариство, як і раніше, продовжило проводити різні лекції. У 2020-х роках у середньому проводиться 30 лекцій у кожному сезоні. Відвідувати наукові лекції можуть не лише члени товариства. Загалом у 2020-х роках у товаристві налічується понад 400 членів. Серед почесних членів минулих століть були: Стівен Гокінг, Вільям Томсон, Дмитро Менделєєв, дама Кетлін Оллереншоу, Джон Мерсер та інші.
Діяльність Манчестерського літературно-філософського товариства
Протягом всієї своєї роботи наукове товариство Манчестера постійно приваблювало нові уми. Серед них був і Джеймс Прескотт Джоуль, фізик, котрий відкрив закон збереження енергії, був постійним відвідувачем. Його експерименти та теорії, представлені товариству, зробили значний внесок в область термодинаміки.
У 20 столітті серед відомих ораторів наукового товариства був Алан Тюрінг, батько сучасних обчислень, який представив свої ідеї про штучний інтелект та теорію обчислень.
З моменту заснування наукове товариство регулярно організовувало низку лекцій, включаючи лекції Уайльда, Джоуля та Дальтона. Найбільш престижними лекціями вважаються лекція Персіваля та Манчестерська лекція.
У 21 столітті Манчестерське літературно-філософське товариство залишається важливою частиною наукового, літературного, культурного та інтелектуального життя міста. Тут продовжують рік у рік проводитися лекції, дискусії та заходи, що залучають різноманітну аудиторію. Тільки у 21 столітті тут вже використовує цифрові платформи, які дозволяють охопити глобальну аудиторію та сприяти міжнародному співробітництву.
Для багатьох членів Манчестерського літературно-філософського товариства наукове товариство стало другим будинком. Вони не просто читали тут лекції та проводили експерименти, тут вони здобули справжніх однодумців та товаришів. Багатьом наукове товариство стало не просто місцем роботи, а місцем, де зародилася дружба на все життя.
Джерела: