Населення Манчестера різко зросло з 10 000 осіб у 1700 році до 89 000 осіб у 1801 році. Таким чином, до середини 19 століття у Манчестері проживало понад 400 000 осіб. Таке стрімке зростання населення було зумовлено високим попитом на робочу силу на фабриках. Робітники щороку приїжджали до промислового міста, для них будувалося нове, але дуже погане житло біля фабрик. Ці будинки часто були переповнені іммігрантами, більш того були дуже тісні приміщення, які погано провітрювалися і не мали елементарних санітарних умов. Перенаселеність міста у поєднанні з нерозвиненою системою каналізації створювала ідеальні умови для поширення інфекційних захворювань, таких як холера, тиф та туберкульоз. Далі на imanchester.info.
Через постійну високу вологість у будинках та на робочих місцях, яка була обумовлена дощовою погодою Манчестера, жителі піддавалися впливу вогкості та забруднення від вугільних фабрик. Ця погана якість повітря посилювала респіраторні захворювання та сприяла і так високому рівню смертності серед робітничого класу Манчестера.
Глибини історії промисловості Манчестера та її вплив
Манчестер споконвіку був рушійною силою економіки та торгівлі у всій країні. А у 19 столітті завдяки стрімкому розвитку заводів і фабрик у місті та всьому регіону прокотилася промислова революція, яка зробила з Манчестера перше промислове місто у світі, подарувавши нову назву “Коттонополіс”.
Однак, варто зазначити, що промислова революція сприяла не лише бурхливому розвитку міста та економічному процвітанню країни. Вона мала і темний бік: хмари диму, сажі та пилу, які мали згубний вплив на здоров’я мешканців міста та навколишнє середовище.
Для того, щоб вивести промисловість Манчестера на новий рівень, фабрикам доводилося працювати на повну потужність, спалюючи величезну кількість вугілля, випускаючи густий чорний дим, який осідав над містом і отруював людей.
При цьому на той час у Манчестері не було жодного регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферу повітря. Своєю чергою, це означало, що викиди залишалися неконтрольованими, що призводило до забруднення повітря, який був одним з найвищих в Англії у той час. Бронхіт, астма та пневмонія – захворювання від яких у ту епоху страждав абсолютно кожен житель Манчестера. Особливо були вразливі діти через свою підвищену чутливість до забруднювальних речовин повітря.
Густий дим від фабрик не тільки впливав на респіраторне здоров’я, а й обмежував сонячне світло, створюючи те, що стало відомо як ефект смогу, через який Манчестер постійно був сірим. До 1840-х років реформатори охорони здоров’я почали помічати зв’язок між якістю повітря та хворобами, що викликало перші заклики до реформ суспільної охорони здоров’я для зниження забруднення та покращення умов життя.
Промисловість та стан води у Манчестері
Ще одна велика криза через вплив промисловості значною мірою вплинула на стан води у місті. А як відома чиста вода була важливим джерелом життя та здоров’я населення.
Зокрема, через відсутність належної системи каналізації відходи життєдіяльності людини та промислові стоки часто потрапляли до річок та систем водопостачання. Річки Ірвелл і Медлок, основні джерела води у Манчестері у 19 столітті, були забруднені неочищеними стічними водами та промисловими відходами, що створило середовище для розвитку таких захворювань, як холера та дизентерія. Через що в період 1830-1840-х років у Манчестері сталося кілька спалахів холери, внаслідок яких загинули тисячі людей. Це все підкреслило гостру потребу у розвʼязанні проблеми із забрудненням води та належної санітарії.
У відповідь на кризу в галузі охорони здоров’я, викликану промисловою революцією, громадські діячі та прихильники громадської охорони здоров’я наполягали на поліпшенні інфраструктури.
Звичайно ж, ці реформи були впроваджені, але варто відзначити, що все це здійснювалося дуже повільно.
Поліпшення громадського здоров’я мешканців Манчестера
Жахливі умови життя робітничого класу Манчестера та часті спалахи захворювань зрештою призвели до реформ у сфері охорони здоров’я. Таким чином, у 1848 році була проведена одна з перших значних спроб у Великобританії розв’язати проблеми міської охорони здоров’я. Зокрема, тоді було створено Закон про громадську охорону здоров’я, який надав місцевим органам влади повноваження розв’язувати питання санітарії, видалення відходів та водопостачання. Але слід зазначити, що спочатку закон не мав особливого успіху, тому що достатньо не фінансувався. Попри це закон став значним кроком на шляху до змін підходу уряду до міської охорони здоров’я. Адже в ту епоху здорове населення вимагало продуманого планування та інвестицій.
Слід також зазначити, що вплив індустріальної революції на громадську охорону здоров’я у Манчестері відчувається навіть у 21 столітті. Хоча на горизонті міста вже давно не видніється дим, у місті, як і раніше, існують проблеми із забрудненням.