Мало хто знає, але у Манчестері протягом багатьох століть стан здоров’я громадян був дуже поганим. Багато вчених вважають навіть катастрофічним. А дослідження про стан здоров’я мешканців Манчестера йдуть углиб XVIII століття. У цій статті будуть розкриті всі причини та наслідки поганого стану здоров’я населення міста. Далі на imanchester.info.
Від чого залежало здоров’я населення міста?

Як у XXI столітті, так і в більш ранні періоди здоров’я населення міста залежить від багатьох факторів. Слід зазначити, що стан здоров’я мешканців Манчестера змінювався протягом багатьох десятиліть, і залежав від соціальних, економічних та екологічних змін, які формували місто.
Протягом минулих століть у місті траплялися казусні випадки, пов’язані зі станом здоров’я населення Манчестера. Наприклад, багато чоловіків, які проживали у місті, мали погану статуру. І коли почалася мобілізація для участі в англо-бурській війні, стався скандал національного рівня, адже троє з кожних п’яти чоловіків, які бажали брати участь у бойових діях, були визнані непридатними.
Але поганий стан здоров’я мешканців міста був відзначений не лише у минулих століттях. У XXI столітті на державному рівні було визнано, що здоров’я жителів Манчестера було найгіршим серед усього населення країни. Наприклад, середня тривалість життя чоловіків у Манчестері становила 72,5 року – це найменший показник на території Великобританії. А відповідно до індексу депривації у 2004 році Манчестер увійшов до топ-3 міст з найбільшою кількістю знедолених людей у всій країні.
Крім того, у XXI столітті більш ніж 600 тисяч жителів Манчестера живуть за межею бідності та ще близько 1,6 млн осіб ризикують опинитися за межею бідності. Але яким був стан здоров’я жителів Манчестера в минулі століття?
Манчестер XVIII століття

Щоб зрозуміти як жили жителі Манчестера, і який стан здоров’я у них був, слід заглибитися в економічну, політичну, соціальну, культурну та промислову самобутність тогочасного міста.
Манчестер наприкінці XVIII століття характеризувався швидким темпом індустріалізації, і відповідно швидким розширенням міста. У місто постійно йшла величезна притока людей, які переселялися із сільської місцевості. Вони знаходилися в пошуках нового та кращого життя для себе, у пошуках гарної роботи та гідного заробітку.
На тлі такого величезного припливу людей у промислове місто Манчестер, біднякам, що мешкали і так у тісних та огидних умовах було дуже складно. Їхні будинки були справжніми нетрями, темними та сирими приміщеннями, незручними та непридатними для житла. Крім цього, у будинках не було ні освітлення, ні каналізації, ні вентиляції. Все це було джерелом хвороб у місті. Слід наголосити, що так у місті жив практично кожен. Звідси й колосальні проблеми зі здоров’ям у населення міста.
Тому, можна сказати, що промислова революція, що почалася наприкінці XVIII століття, перетворила Манчестер не лише на перше промислове місто в країні, а й занапастила здоров’я сотні тисяч жителів. Населення міста різко зросло, а разом із ним прийшла перенаселеність, погані санітарні умови та неадекватне житло.
У період епідемій, які поширювалися в місті протягом XVIII століття, хвороба поширювалася неймовірно швидкими темпами. Причиною цього була погана санітарія у місті та високий рівень бідності. Манчестер охоплювала холера, тиф та туберкульоз. Ці хвороби забрали багато життів.
Крім того, на піку промислової революції, заводи та фабрики, що діяли на території Манчестера, викидали забруднювальні речовини, які сприяли розвитку респіраторних захворювань у місцевого населення. Все це з роками лише посилило поганий стан охорони здоров’я в Манчестері та стан здоров’я у місцевих.
Безумовно, місцевими лікарями у співпраці з міською владою було створено спеціальні комітети, які займалися покращенням здоров’я місцевого населення. Ба більше, наприкінці XIX століття в місті були вжиті заходи щодо скорочення викидів промислових підприємств, що через кілька років дало свої результати – скорочення шкідливих частинок в атмосфері повітря. Але, на жаль, вони були мізерні в порівнянні з катастрофічним станом охорони здоров’я та здоров’я населення міста. Багаторічна промислова діяльність у місті дала свої результати. За рахунок здоров’я громадян Манчестер піднявся на новий економічний рівень.
Якою була охорона здоров’я у місті в XIX столітті?

Незважаючи на зусилля у XVIII столітті, здоров’я жителів Манчестера продовжило погіршуватися. У робітничого класу, людей, які з ранку до ночі працювали на місцевих фабриках і заводах, були, як і раніше, жахливі умови життя.
Дуже яскраво описує картину того часу Фрідріх Енгельс, філософ і письменник, який відвідував Манчестер у 1840-х роках. Слід зазначити, що він працював на сімейному млині, який знаходився Солфорді, отже, він дуже часто проводив час у Манчестері. У центрі міста його цікавили робітники, а точніше їхні умови життя. Він був шокований побаченим, адже понад 40 тисяч мігрантів жили в найогидніших умовах бруду та жахливого смороду. У XIX столітті це місце у Манчестері було відоме також як Ірландське місто.
Енгельсу вдалося не лише зафіксувати у своїх рукописах житлові умови іммігрантів та робітничих фабрик, а й провести ціле дослідження. Результати дослідження Енгельса говорили про те, що смертність у даному районі була неймовірно високою саме від інфекційних захворювань, таких як лихоманка, віспа, кір та кашлюк. Високий рівень смертності та високий рівень захворюваності він пов’язував безпосередньо з жахливими умовами життя, праці, які панували в Манчестері на той час. Промислові підприємства, власне, як і місцева влада, прагнули знайти дешеву робочу силу, та вивести місто на новий економічний рівень, забувши про елементарні потреби населення міста.
Через десятиліття згубного впливу промислової діяльності, антисанітарних умов життя, здоров’я населення міста стало найгіршим у країні. Жінки не могли народжувати дітей, чоловіки були дуже слабкими, а діти народжувалися з вадами. Цілі покоління мешканців Манчестера були скалічені. Вони страждали від різних хвороб і недуг, і йшли з життя дуже рано.
Уявіть собі, у XIX столітті житлові умови були настільки жалюгідними, що працівники фабрик та іммігранти жили у підвалах, без жодних комунікацій. А спали вони по три особи в одному ліжку.
Початок ХХ століття: прогрес та нові виклики для міста

На початку ХХ століття Манчестеру вдалося досягти певних успіхів у поліпшенні соціальної охорони здоров’я. Досягнення в галузі медичної науки, поліпшення санітарії та ініціативи в галузі охорони здоров’я почали пом’якшувати деякі з попередніх криз у галузі охорони здоров’я. Створення передових лікарень та клінік надало більшій кількості мешканців доступ до належної медичної допомоги.
Хоча працівники фабрик і промислових підприємств, як і раніше, мали небезпечні умови праці та тривалий робочий день, при цьому вони також мали вільний доступ до медичної допомоги. Різні клініки, амбулаторії, лікарні та санаторії з величезними кількостями ліжкових місць відкриті в період 20 століття надавали спеціалізовану допомогу, яка значно покращила результати лікування багатьох пацієнтів.
Однак ХХ століття, хоч і підвищило якість охорони здоров’я, а також санітарію в місті, у Манчестері виникли інші труднощі. Зокрема, на підприємствах часто траплялися нещасні випадки, а багато працівників отримали “професійні захворювання” від яких довелося лікуватися все життя.
Великий вплив на охорону здоров’я Манчестера мала і Велика депресія 1930-х років. Вона принесла економічні труднощі, які, своєю чергою, вплинули на здоров’я населення міста. Головне проблемою стало недоїдання, оскільки багато родин опинилися за межею бідності. Соціальні служби та їх послуги були настільки перевантажені, щобільшість населення покладалася виключно на благодійні організації.
Створення Національної служби охорони здоров’я у 1948 році стало поворотним моментом для здоров’я жителів Манчестера. Дана служба надавала безкоштовне медичне обслуговування на місці, гарантуючи, що всі громадяни матимуть вільний доступ до медичних послуг незалежно від їхнього фінансового стану.
У середині ХХ століття громадська охорона здоров’я продовжила суттєво покращуватись. Інноваційні житлові проєкти замінили багато нетрів, а нові технології та методи лікування покращили медичне обслуговування. У мешканців Манчестера покращилися показники здоров’я, а середня тривалість життя почала зростати.