Чарльз Вайт увійшов в історію як один із найвидатніших медичних діячів Манчестера. Він був талановитим хірургом-ортопедом, який запроваджував інноваційні методи в лікуванні переломів, абсцесів тощо. Крім цього, Вайт добре знався на акушерській справі. Його медичними працями в галузі акушерства та гінекології користувалися наступні покоління лікарів.
Крім цього, Чарльз Вайт був співзасновником Манчестерської королівської лікарні та лікарні Святої Марії. А ще він тривалий час зберігав у себе так звану манчестерську мумію. Про це все і не лише – читайте далі на сайті imanchester.info.
Син лікаря
Чарльз Вайт народився в місті Манчестер 4 жовтня 1728 року. Він був єдиною дитиною у родині лікаря-хірурга та акушера Томаса Вайта і його дружини Розамонд. Освіту юний Чарльз отримав у преподобного Редкліффа Рассела. Після цього у 1742 році він став асистентом свого батька-лікаря. Бувши 14-річним підлітком, він допомагав батькові під час хірургічних маніпуляцій та під час пологів.
Маючи за плечима певний багаж знань, здобутих не на теорії, а на практиці, Чарльз відправився у Лондон. Тут хлопець вивчав медицину, зокрема акушерську справу. У 1748 році після завершення навчання в Лондоні, майбутній лікар подався вчитися до Единбурга. А до рідного Манчестера Чарльз Вайт повернувся у 1751 році. Після повернення додому він знову почав працювати помічником у свого батька-лікаря.
Хірургічна та акушерська практика
У 1750-х роках про Чарльза Вайта все частіше почали говорити як про здібного та талановитого хірурга-новатора. Зазначимо, що Вайт спеціалізувався на хірургічній ортопедії та травматології.
У 1760 році він представив громадськості свою статтю, де описав проведене ним успішне лікування зламаної руки шляхом з’єднання зламаної кістки. Як хірург-ортопед Вайт також розробив метод лікування вивихів плеча. А ще лікар з Манчестера запровадив використання губок для зупинки кровотечі замість лігатури. Губка діяла більш ефективно та не завдавала такого болю пацієнтові, як при використанні лігатури.
Також в лікарській практиці Вайта були ситуації, коли він рятував своїх пацієнтів від ампутації кінцівок. Одного разу у 1768 році до нього звернувся 14-річний підліток з інфекційним остеомієлітом головки плечової кістки. У хлопця пішов абсцес, а це означало, що кінцівку потрібно було ампутувати.
Однак Вайт вирішив діяти іншим методом. Він вирізав головку плечової кістки. Після цієї операції рука підлітка не лише збереглася, а й нормально функціонувала. Звичайно, у XXI столітті такі методи здаються дещо дивними та навіть страшними, адже медицина пішла далеко вперед. Однак враховуючи тогочасні знання та ресурси лікарів це, як показав описаний вище випадок, було правильне та мудре рішення лікаря Вайта.
Чарльза Вайта також високо цінували як лікаря-акушера та гінеколога. У 1773 році світ побачила його праця під назвою «Трактат про ведення вагітних і лежачих жінок». У своїй праці він запропонував суттєві зміни в догляді за вагітними жінками та породіллями.
Лікар Вайт наголошував на дотриманні правил елементарних гігієни під час пологів, передусім, обов’язковому митті рук. Напевно, ви запитаєте, а хіба ж можна інакше? Та, як виявляється у XVIII столітті медики не надто дотримувалися елементарних гігієнічних правил, а до всього тоді ще не існувало антисептиків. Крім цього, пологи часто приймали студенти, які перед тим вивчали анатомію на трупах. Вони могли навіть не помити рук і піти до породіллі. Як наслідок, в організм жінки потрапляла інфекція, що часто призводило до сепсису і в результаті смерті.
Лікар Вайт зумів суттєво знизити відсоток смертності у породіль. Завдяки його правилам було врятовано тисячі життів.
Також він запровадив нові правила догляду за породіллями. У той час вважалося нормою, коли після пологів жінка впродовж декількох днів лежала в горизонтальному положенні. Однак лікар Вайт рекомендував жінкам помірно рухатися уже після пологів, щоб не сталося застою лохій (післяпологових виділень) і відповідно запального процесу.
Загалом Чарльз Вайт був добрим знавцем анатомії людини. У своєму будинку на Кінг-стріт він читав лекції з цієї науки.
Захоплювався Вайт також антропологією та антропометрією. Він був прихильником полігенізму – це вчення в антропології, яке розглядає раси людини як різні види, які мають незалежне між собою походження.
Відомий манчестерський лікар також відзначився і активною громадською діяльністю. У 1760-х роках він став членом Товариства хірургів. Крім цього, Вайт став співзасновником Манчестерської королівської лікарні разом з місцевим промисловцем Джозефом Бенкрофтом у 1752 році. Почесним хірургом цієї лікарні Вайт був до 1790 року. У згаданому році Вайт разом зі своїм сином Томасом, який пішов стежиною своїх батька та діда, заснували лікарню Святої Марії в Манчестері.
Манчестерська мумія
На перший погляд може здатися, що далі наша розповідь буде про щось містичне. Однак, ні – лише наука. Як уже згадувалося, лікар Вайт зберігав у своєму домі так звану манчестерську мумію – це було забальзамоване тіло мешканки Манчестера на ім’я Ханна Бесвік. Вайт був сімейним лікарем цієї жінки та її родини, зокрема її брата Джона Бесвіка.
Згідно переказів, Джон Бесвік раптово «ожив» на своїх похоронах, де був присутній і лікар Вайт. Труну, в якій лежав Бесвік уже збиралися закривати, як раптом плакальник помітив, що повіки «покійного» тремтять. Тоді лікар Вайт оглянув чоловіка та підтвердив, що той таки дійсно ще живий. Виявилося, що він перебував у комі. А через декілька днів після своїх похорон чоловік і взагалі прийшов до тями та якщо вірити розповідям прожив ще не один рік.
Після цієї дещо моторошної історії у багатьох мешканців Манчестера з’явилася фобія поховання заживо. Особливо цього боялася сестра Джона Бесвіка – згадана Ханна Бесвік. Після інциденту зі своїм братом Бесвік попросила лікаря Вайта після її смерті тримати її над землею 100 років. Аби лікар виконав її незвичне прохання, у своєму заповіті Бесвік заповіла Вайту щедру суму.
Ханна Бесвік померла у 1758 році. Однак дива з Ханною не сталося – вона не «ожила» так, як її брат. Тому Чарльз Вайт забальзамував тіло жінки. Так звану манчестерську мумію він зберігав у своєму домашньому музеї разом з іншими патологоанатомічними зразками. Після кончини лікаря Вайта у 1813 році мумія опинилася в Манчестерському музеї, де зберігаються археологічні та антропологічні експонати.
Сімейне життя
У 1757 році Чарльз Вайт одружився з Енн Бредшоу. Вона була донькою верховного шерифа графства Ланкастер. У пари народилося восьмеро дітей – чотири сини та стільки ж доньок. Двоє синів Вайта вирішили піти слідами батька та стати лікарями. Та, на жаль, прожити довге життя їм та ще двом синам Вайта не судилося. Відомого манчестерського лікаря та його дружину спіткало велике горе – за життя вони поховали всіх своїх чотирьох синів.
У 1803 році у Вайта почалися проблеми з зором, спочатку хвороба вразила ліве око. Та попри це він продовжував працювати. Однак у 1811 році друге око лікаря теж почало сліпнути і незабаром він став абсолютно незрячим.
Помер Чарльз Вайт 20 лютого 1813 року у своєму будинку, який знаходився у місті Сейл, що поблизу Манчестера. Лікар Вайт значно випередив своїх сучасників – він вніс чимало нових та прогресивних ідей в хірургію та акушерство, а ще врятував чимало життів.