Манчестер – це батьківщина багатьох видатних вчених та винахідників. Серед них важливе місце займає Джозеф Вітворт, хоч і не є широко відомим, як деякі інші діячі. Зокрема, його внесок в історію створення вогнепальної зброї вплинув на розвиток технологій виготовлення зброї в усьому світі. Завдяки йому було створено ранню версію снайперської гвинтівки. Далі на imanchester.info.
Народжений бути інженером
Історія Вітворта починається у 1803 році. Зокрема, він народився недалеко від Манчестера, у Стокпорті, у сім’ї вчителя та служителя Конгрегації. З юних років його приваблювала техніка та все, що з нею було пов’язано. Вітворта цікавила кожна деталь та принцип її роботи. Освіту він здобув в Айдлі, після чого почав практикувати свої навички в інженерії та механіці, працюючи у свого дядька Джозефа Халса. Той був досить успішним прядильником бавовни в регіоні. Зокрема, він працював на фабриці “Amber Mill” у Дербіширі. Дядько Вітворта бачив наскільки юний хлопець розумний і винахідливий, тому планував надалі зробити з нього партнера.
Сам же Вітворт був неймовірно зачарований роботою млинів на фабриці. Їх пристрій, механізм і принцип роботи мали у молодого хлопця глибокий інтерес. Також слід зазначити, що не маючи жодного досвіду за плечима, він досить швидко освоїв основні методи роботи у бавовняній промисловості. Також під час роботи Вітворт одразу ж помітив те, що на підприємстві були дуже низькі стандарти точності, тому він скептично ставився до тодішнього млинового обладнання. Хоча Вітворт і був захоплений будовою та принципом роботи млинів, працюючи в компанії дядька “Amber Mill” він прагнув створити пристрій із вищою точністю роботи.
Вітворт присвятив “Amber Mill” чотири роки свого життя. Після чого він переїхав до Манчестера, де деякий час пропрацював на місцевій фабриці механіком. Далі його доля закинула до Лондона, де він познайомився з Генрі Модслем, винахідником токарно-гвинторізного верстата та Джеймсом Несмітом, винахідником парового молота.
Розробки Вітворта
У Лондоні Вітворт провів час із користю. Він працював на Модслі, здобувши безцінний досвід в інженерії. Зокрема, разом вони працювали над створенням різних прецизійних верстатів, намагалися впровадити інноваційну схему лиття коробчастих залізних рамверстатів, яка збільшувала їх жорсткість і зменшувала вагу.
Перебуваючи у Лондоні Вітворт не марнував час. Крім того, що він працював на Модслі, отримуючи безцінний досвід, він також працював у лондонській компанії з виробництва токарних верстатів для декоративної обробки під назвою “Holtzapffel & Co”.
Крім цього, в Лондоні він також знайшов знайомство з видатним британським інженером і промисловцем Джозефом Клементом. Зокрема, Вітворт допомагав йому у виготовленні обчислювальної машини Чарльза Беббіджа, а точніше “Розносної машини”, автоматичного механічного калькулятора, призначеного для табулювання поліноміальних функцій.
Здобувши достатньо знань та досвіду, у 1833 році Вітворт вирішив повернутися до Манчестера. Маючи багатий досвід за спиною, він вирішив відкрити власний бізнес із виробництва токарних та інших верстатів. У своєму виробництві, Вітворт наголошував на високому рівні якості виготовлення.
Але, мабуть один із найзначніших винаходів в історії Манчестера та Великобританії Вітворт зробив у 1841 році. Тоді йому вдалося розробити систему Британського стандарту Вітворта, який поклав основу загальноприйнятому стандарту для гвинтового різьблення.
Вітворт також є батьком гвинтівки (гвинтівки Вітворта), яка у 21 столітті більш відома як снайперська гвинтівка. Гвинтівка Вітворта була ударною гвинтівкою, яку в основному використовували в другій половині 19 століття. Гвинтівка Вітворта була однозарядною дульнозарядною зброєю і мала чудову точність із великих дистанцій для свого часу, особливо при використанні з оптичним прицілом. Гвинтівка Вітворта вважалася першою у світі снайперською гвинтівкою. Також слід зазначити, що ця зброя використовувалася деякими силами Конфедерації під час Громадянської війни у США.
Визнання, нагороди та почесті, отримані Вітвортом
Протягом свого життя Вітворт отримав величезну кількість найрізноманітніших нагород за визначні розробки. Вітворт був не лише талановитим інженером та новатором, але також і відомим благодійником. Він жертвував кошти у різні сфери життєдіяльності Манчестера та інших міст Великобританії. Якось з його ініціативи з кар’єру Дарлі-Дейл було піднято чотири однотонні кам’яні блоки для вольєрів левів із Сент-Джордж-холу, що в Ліверпулі. Вітворт також глибоко цінував та просував технічну освіту. Чималі суми грошей він інвестував у його розвиток у Манчестері. Зокрема, він підтримував Інститут механіки та навіть допоміг заснувати у місті школу дизайну. А у 1868 році він заснував стипендію Вітворта для розвитку машинобудування у Великобританії. До того, того ж року він пожертвував уряду суму у розмірі 128 тисяч фунтів стерлінгів для того, щоб наука і промисловість стали ближчими один до одного.
Безумовно, Вітворт був важливою персоною в історії Манчестера і відіграв ключову роль у технічному прогресі, інженерії та розвитку технологій. Серце видатного новатора перестало битися у віці 83 років. Він помер у 1887 році в Монте-Карло, куди постійно їздив з Манчестера поправляти своє здоров’я.