Манчестер – це не тільки про індустріальну спадщину, легенди футболу, популярні клуби та паби. Місто має також легендарну авіаційну історію, про яку мало хто згадує у 21 столітті. У цій статті ми розповімо вам про створення та розвиток місцевого аероклубу “Lancashire Aero Club”. Далі на imanchester.info.
Заснування аероклубу у Манчестері
Витоки клубу сягають епохи після Першої світової війни. Зокрема це був період, коли авіація на території Великобританії переходила від військового застосування до цивільного використання.
“Lancashire Aero Club” має досить багату історію, яка відображає еволюцію авіації не тільки Манчестера, а й усієї Великобританії, і навіть світу. А все почалося з Джона Ф. Лімінга, який просто цікавився авіацією і намагався сконструювати планер у себе в гаражі. І у 1922 році йому вдалося успішно його зібрати за допомогою групи друзів. Згодом усі вони і заснували аероклуб – “Lancashire Aero Club”.
Засновники аероклубу прагнули зробити польоти доступними та приємними для широкої публіки, зламавши уявлення про те, що авіація це виключно для еліти чи військових. Вони хотіли, щоб кожен міг відчути захоплення від польоту і побачити світ з іншої перспективи. Завдяки їхнім зусиллям аероклуб став місцем, де люди різного віку і з різними інтересами можуть об’єднуватися навколо спільної пристрасті до авіації.
Розвиток легендарного клубу
З роками клуб розвивався та розширювався. Слід зазначити, що планер сконструйований Лемінгом і друзями був єдиним літаком, який числився за авіаційним клубом. У період 1924-1925-х років літак базувався на аеродромі Олександра-Парк, який знаходився недалеко від центру Манчестера. Але незабаром аероклуб отримав запрошення від компанії “Avro Aircraft Company” переїхати на нове місце – аеродром Вудфорд.
Поворотним моментом історія аероклубу було створення у Манчестері свого аеропорту. Зокрема, наприкінці 1920-х років Манчестер мав стати першим містом у країні, яке б прийняло такий великий об’єкт. А вже у 1929 році почалося будівництво аеропорту Манчестера. Його зводили на ділянці, яка називалсь Бартон. Всі роботи були завершені через рік, і у 1930 році аеропорт був введений в експлуатацію.
У тому ж році на базі аеропорту Манчестера було проведено повітряні перегони. Члени манчестерського аероклубу та інших клубів виборювали кубок короля. Загалом у змаганнях взяло участь 30 000 осіб.
Конкуренція була дуже жорстокою, оскільки у змаганнях брали участь пілоти найвищого рівня, які літали на найновіших літаках. Але незважаючи на це міс Вініфред Браун, яка була членкою “Lancashire Aero Club” здобула перемогу.
Протягом 1930-х років аероклуб пережив значне зростання. Поява більш надійних та недорогих літаків зробила польоти доступнішими, і клуб відповідно розширив свій флот та можливості.
Аероклуб у період Другої світової війни
Слід зазначити, що під час Другої світової війни діяльність клубу суттєво постраждала, але при цьому він відіграв вирішальну роль у підтримці військових зусиль. Зокрема, всі літаки, які знаходилися у власності за манчестерського аероклуба, були конфісковані на користь британської армії на час війни.
Військові та повоєнні роки були непростими в історії манчестерського аероклубу. У воєнний період клуб не працював, а після війни знадобилося чимало часу на його відновлення. Коли закінчилася Друга світова війна, аероклуб викупив надлишки літаків та поступово почав відновлювати свою роботу.
З того часу аероклуб неухильно зростав, ставши одним із найбільших аероклубів у країні.
Станом на 2009 рік клуб значно розширився і мав уже власну злітно-посадкову смугу.
У 21 столітті, як і раніше аероклуб користується високою популярністю, і запрошує всіх охочих випробувати нові відчуття. Тут можна здійснити політ над чудовими фермерськими майданчиками. Збір за посадку 10 фунтів стерлінгів, включені напої. Аеродром клубу розташований у північній частині Манчестерського коридору низького рівня.
Також авіаклуб пропонує не тільки польоти для початківців та досвідчених пілотів, але й різноманітні заходи, такі як авіашоу та тематичні вечірки. Цей клуб об’єднує людей, захоплених авіацією, та надає можливості для спілкування з однодумцями, навчання та професійного зростання. Для багатьох членів клубу участь у його діяльності стала невіддільною частиною їхнього життя, а сам клуб – другим будинком.
Але слід також відзначити, що не тільки Друга світова війна була складним періодом в історії клубу. Пандемія коронавірусу у 2020-х роках принесла великі проблеми авіаційній галузі. Але незважаючи на труднощі, аероклуб досить швидко адаптував свою діяльність для забезпечення безпеки своїх членів. А свої освітні уроки продовжив за допомогою віртуальних платформ та соціально-дистанційованих навчальних занять.
Історія манчестерського регіонального аероклубу дуже насичена. Клуб зароджувався з невеликого саморобного планера, сконструйованого в гаражі, і розрісся до небувалого масштабу, ставши одним з перших і одним із найбільших аероклубів не тільки на території Манчестера, а й у всій країні. Клуб протягом усіх років слідував ідеї доступних, безпечних та приємних польотів для всіх.
Літаки аероклубу
Якщо у 1920-х роках на балансі аероклубу знаходився лише один планер, то за минулі роки авіапарк значно розширився. Зокрема, у 21 столітті авіапарк клубу представлений такими моделями літаків, як:
- Reims-Cessna F150G;
- Piper PA-28-161 Warrior II;
- Cessna A150L Aerobat;
- Reims-Cessna F150J;
- Enstrom 280FX Shark;
- Grob G115.
Джерела: