Манчестер — місто з історією промислової революції, яке стало одним із найважливіших центрів індустріального, культурного й соціального розвитку Великої Британії. Як колишнє “Бавовняне королівство” — Cottonopolis — місто перетворилося на індустріальний гігант XVIII-XIX століть.
Архітектура міста поєднує минуле й сучасність: від старовинних млинів до неоготичних шедеврів. Це не просто будівлі — це свідчення економічного розвитку, соціальних змін і творчого відродження. Про архітектуру Манчестера та культурні пам’ятки міста детальніше можна прочитати на imanchester.
Індустріальна спадщина
Багатство промислового Манчестера відобразилося в архітектурному розмаїтті, що робить місто справжнім музеєм просто неба стилів грецької класики до високих сталевих конструкцій. Архітектура міста тісно пов’язана з індустріальною спадщиною. Все це відобразилося у великих виробничих спорудах, складах, залізничних станціях, бавовняних фабриках, каналів — залишків минулого центру торгівлі.
У результаті промислової революції одним із символів епохи став “Manchester Central Convention Complex” (колишня Центральна залізнична станція). Її відкрили 1880 року, і в період розквіту станція обслуговувала інтенсивний пасажирський рух. Великий кований арковий дах споруди став прикладом залізничної інженерії та другою за шириною не підпертою залізною аркою у Великій Британії.
Район Анкоутс був першим промисловим передмістям, де розміщувалися млини та склади. У Манчестері, наприклад, зберігся один із найстаріших складів Murray’s Mills (1788–1801), а от “Sedgwick Mill” (1818–1820) відомий усім як найдавніший у регіоні вогнетривкий млин з чавунним каркасом. Такі величні червоні споруди, які мали залізні рами та вогнестійкі конструкції, стали символом технологічного прориву. Доповнювали картину канали та залізниці. Бріджвотерський канал став першим сучасним у Великій Британії, а Ліверпуль-Манчестерська залізниця – першою міжміською лінією. У районі Каслфілд парком спадщини стала станція Ліверпуль-Роуд, яка є найстарішою збереженою залізничною станцією у світі. До XX століття промисловість поступово занепала й залишилися занедбані території, але вони нагадують про історію робітничого міста і велику торгівлю.
Культурні пам’ятки міста
Найяскравішим прикладом монументальної архітектури міста є ратуша. Манчестерську ратушу (Town Hall), яку збудували у 1868–1877 роках. Вона вважається однією з найкращих інтерпретацій архітектури неоготики й входить до списку пам’яток архітектури I категорії. У сучасності проходить реконструювання вартістю 328,3 мільйона фунтів стерлінгів, а це свідчить про те, що інтер’єр закрили для публіки. Проте, як настане можливість, її обов’язково мають побачити туристи й помилуватися 85-метровою годинниковою вежею.
Варто зазначити, що місцевих мешканців і туристів Манчестера вражає також будівля бібліотеки Джона Райлендса. Це готична забудова, спроєктована архітектором Безілом Чемпнісом. Для публіки її відкрили 1 січня 1900 року й називають найкращим зразком неоготичної архітектури у Європі. Там міститься понад 250 000 друкованих видань і одна з найбільших колекцій рукописів і архівних матеріалів у Великій Британії. Також пам’яткою архітектури II ступеня є готель “The Principal Manchester”. Будівля раніше була відома як “Refuge Building” — будівля з червоної цегли та теракоти відкрилася у 1895 році. Її проєктували та будували для страхової компанії “Refuge Assurance Company”. У 1996 році все переобладнали на готель “Palace Hotel” вартістю 7 мільйонів фунтів стерлінгів, а у 2016 році перейменували на “The Principal Manchester”.
Не можна оминути й архітектуру готелю “The Old Wellington Inn”, який збудували у 1552 році. Це є найстаріша забудова такого типу у Манчестері й саме там у 1692 році народився поет Джон Байром. У 1830 році це був паб “Vintners Arms”, а у 1865 році став пабом “Wellington Inn”. У рамках реконструювання керівництво вирішило розібрати будівлю та збудувати її за 300 метрів у напрямку Манчестерського собору.
Сучасний модернізм
Проте у Манчестері є не лише історичні будівлі, а й сучасне архітектурне середовище. Новітні технології активно впроваджуються у міські пейзажі. Відомим символом сучасності вважають “Beetham Tower” — це 47-поверховий висотний хмарочос із прозорою скляною оболонкою, який став прикладом сучасного дизайну. Споруду вважають одним із найтонших хмарочосів у світі за співвідношенням висоти до ширини 10:1 на східно-західному фасаді. Чотириметрова консоль позначає перехід між готелем та житловим використанням. У ясний день хмарочос можна побачити з десяти англійських графств.
Також район Анкоутс, який колись занедбали, було відреставровано з грантами з 1998 року. У сучасності це креативні простори, офіси, квартири, які приваблюють туристів і бізнес. Район став бажаним місцем для життя, зберігши інноваційні будівлі поруч з історичними.
Отже, архітектурна спадщина Манчестера — це не лише про стародавні будівлі, а й про розвиток технологічного процесу. Від готичних забудов до сучасних хмарочосів — місто зберігає минуле, проте активно рухається вперед. Все це робить його унікальним місцем для життя і подорожей.
Використані джерела: