Мало хто з жителів Манчестера 21 століття знає легендарних постатей минулих століть, особливо 17 століття. Серед усіх на особливу увагу заслуговує Вільям Крабтрі, астроном, математик і торговець. Він був справжнім новатором, який побачив та записав перший передбачений транзит Венери у 1639 році. Неймовірно сенсаційна подія тієї доби. Що відомо про астронома раннього Манчестера? Далі на imanchester.info.
Про життя астронома 17 століття
Упродовж багатьох століть небесні світила Сонце та Місяць, а також зірки викликали у людства глибоке захоплення. Ними захоплювалися, їх досліджували, ними жили. Завдяки багатьом дослідженням ранніх астрономів рух світил на небі став інструментом для відстеження часу, тривалості дня, ночі, місяців і цілих років.
Була важлива астрономія і на території Манчестера у далекому 17 столітті. Зокрема, серед тих, хто спостерігав за небосхилом, був астроном на ім’я Вільям Крабтрі. Йому вдалося провести дивовижні спостереження і досягти неймовірних успіхів в астрономії, що чимало послужило подальшому розвитку цієї цікавої науки.
Вільям народився у далекому 1610 році в невеликому селі Бротон-Спаут. Це село знаходилося на східному березі річки Ірвелл, недалеко від району, який у 21 столітті всі знають як “Пріорат”, що в Бротоні, Солфорд.
Про ранні роки, життя та захоплення Вільяма мало що відомо, але найімовірніше небесними світилами його захопило з юних років. Так як, коли він підріс, він переїхав до Манчестера, де здобув освіту в місцевій гімназії, а у вільний час він цікавився астрономією.
Крім цього, слід зазначити, що переїхавши до Манчестера Вільям зустрів досить багату дівчину з якою одружився. Багатства дружини допомогли йому швидко піднятися кар’єрними сходами і знайти ім’я в суспільстві. Зокрема, Вільям почав працювати продавцем текстилю в Манчестері, але своє захоплення астрономією він не покидав. Весь вільний час, який у нього залишався, він приділяв спостереженню за небозводом. Він ретельно виміряв рух планет, і навіть проводив досить точні на той час астрономічні розрахунки. Ба більше, йому вдалося з неймовірною точністю переписати існуючі Таблиці положень планет Рудольфіна.
В епоху, коли астрономія все ще перебувала в зародковому стані, Вільям присвячував усі свої вільні години вивченню рухів небесних тіл, ретельно записуючи свої спостереження, використовуючи лише елементарні інструменти і своє натхнення.
Транзит Венери: головне спостереження Вільяма
Найвідоміший внесок Вільяма в науку було зроблено у 1639 році, коли він спостерігав рідкісну астрономічну подію, відому як транзит Венери. Це явище відбувається, коли планета Венера проходить прямо між Землею та Сонцем, з’являючись у вигляді маленької чорної точки на сонячному диску. Озброєний телескопом власної конструкції, Вільям ретельно відстежував подорож Венери по лику Сонця, записуючи точні виміри її положення та тривалості.
Транзит Венери або проходження Венери диском Сонця – це унікальне астрономічне явище, яке показує як планета Венера під час свого орбітального руху опиняється на лінії між Землею та Сонцем. Спостереження Вільяма за транзитом Венери надали важливі дані, які дозволили астрономам розрахувати розмір Сонячної системи та уточнити своє розуміння руху планет. Його ретельне ведення записів та увага до деталей заклали основу для майбутніх поколінь астрономів для дослідження таємниць космосу. Наприклад, вдалося розрахувати подальші транзити Венери. Наступний був у 1761 році, а також у 1769 році, у 1874 та у 1882 роках, а у 21 столітті транзити відбувалися у 2004 та у 2012 роках. Вченим вдалося розрахувати проходження Венери диском Сонця аж до 6006 року.
Співпраця з Джеремі Горроксом
Вільям протягом багатьох років свого захоплення астрономією листувався з Джеремі Горроксом, ще одним відомим англійським астрономом 17 століття, який проживав у Ліверпулі, що в Ланкаширі.
Вони обоє були неймовірно захоплені астрономією, між ними виникла не просто дружба, їм вдалося сформувати справжню астрономічну спільноту. Вони ділилися своїми спостереженнями, цінними записами та досвідом.
Група астрономів, яка була сформована завдяки Вільяму та Джеремі на півночі Великобританії, називала себе “Nos Keplari”, оскільки всі члени цієї спільноти були послідовниками та фанатами відомого астронома Йоганна Кеплера. Їм вдалося не тільки сформувати одну з перших астрономічних спільнот на території Великобританії, а й стати одними з перших, хто отримав реалістичне уявлення про розміри Сонячної системи.
У 17 столітті Вільям та Джеремі були, мабуть, єдиними, хто спостерігав, записував дані, аналізував їх і складали графіки проходження Венери через Сонце. Обидва астрономи відіграли ключову роль у розвитку науки. Зокрема, розрахунки Вільяма були неймовірно важливими, оскільки дозволили його колезі, астроному Джеремі оцінити потенційний розмір Венери, а також відстань від Землі до найголовнішого небесного світила – Сонця.
Їхня багаторічна співпраця увійшла в історію 4 грудня 1639 року, коли вони стали свідками транзиту Венери. Їх спільний аналіз та спостереження надали безцінні дані, які зробили революцію в нашому розумінні орбіт планет та масштабів Сонячної системи.
Цікаві факти з життя астронома
До кінця залишається невідомим чи зустрічалися колись Вільям та Джеремі особисто. Відомо лише те, що вони регулярно вели листування, ділячись своїми записами та графіками. Також відомо, що у 1641 році Вільям і Джеремі мали зустрітися, але на жаль колега астроном Джеремі помер за день до зустрічі.
Сам Вільям помер через три роки, у 1644 році. Він був похований біля Манчестерської колегіальної церкви. На момент смерті відомому манчестерському астроному 17 століття було лише 34 роки. Про причини смерті, на жаль, не відомо.
Можливо, якби не раптова смерть у такому молодому віці, Вільяму вдалося б зробити ще не одне революційне астрономічне відкриття. Але незважаючи на це, він увійшов в історії міста. Його астрономічні записи неймовірно цінні і розглядаються багатьма як народження сучасної астрономії на території Великобританії. Дослідження Вільяма та Джеремі, а також їхніх колег з астрономічної спільноти “Nos Keplari” заклали більшу частину бази, на якій надалі базувалася вся робота Королівського астронома.
Також варто відзначити, що незважаючи на свій значний внесок в астрономію, Вільям протягом усього свого життя залишався дуже скромною і досить простою людиною. На відміну від багатьох своїх сучасників і колег, які прагнули слави і багатства за допомогою своїх наукових досліджень, Вільямом завжди керували виняткова пристрасть і любов до зірок. Тільки завдяки щирому коханню, а не прагненню збагатитися йому і вдалося досягти такої слави та успіху в астрономії.
У 21 столітті ім’я Вільяма, можливо, не так широко відоме, як імена інших астрономів і новаторів з Манчестера, але його внесок у цю область не менш значний. Його ретельні спостереження та новаторські відкриття заклали основу для багатовікових астрономічних досліджень та розгадок на найглибші загадки Всесвіту.
