Манчестерський собор розташований у самому серці міста і є не просто церквою, а справжньою окрасою міста. Це справжній символ Манчестера, місце сили та віри для мешканців міста, яке височіє над вулицями міста вже понад шість століть. Отже, він має багату історію, яка розповідає про його архітектурну еволюцію, духовне становлення та залучення жителів Манчестера до релігійного життя. Манчестерський собор відбиває історію самого міста, яке виросло з середньовічного форпосту в успішний культурний центр. Далі на imanchester.info.
Історичні джерела заснування Манчестерського собору
Історія Манчестерського собору сягає далекого 1421 року. У ту давню епоху він був заснований як Колегіальна церква Св. Марії, Св. Дениса та Св. Георгія. Побудований під час правління Генріха V, він відображав значущість Манчестера як регіонального центру торгівлі та навчання.
Але слід зазначити, що історичні джерела церкви ведуть у давніші епохи. Історики навіть у 21 столітті досі не знають походження перших манчестерських церков, але варто зазначити, що в соборі зберігся так званий “Ангельський камінь” – невелике зображення ангела зі сувієм, знайдене у стіні південного входу собору. Дослідники, з’ясували, що воно вказує на існування більш ранньої споруди, ймовірно, англосаксонської церкви. Камінь датується приблизно 700 роком нашої ери, проте дослідники з Корпусу англосаксонської скульптури відносять його до XII століття.
Про відому попередньою парафіяльну церкву Манчестерського собору відомо те, що будівництво почалося між річками Ірк та Ірвелл, а також поруч зі стародавнім водотоком, який перетинав Висячий міст ще у 1215 році.
А коли Томас де ла Варр настоятель парафіяльної церкви раннього періоду отримав титул барона у 1398 році, він добився видачі ліцензії від короля Генріха V та папи Мартіна V для створення колегіальної церкви у Манчестері у 1421 році. Звідси бере свій початок Манчестерський собор.
Ця установа була заснована згідно з королівською грамотою і включала старосту, вісьмох членів, чотирьох співочих кліриків та вісім хористів. Церква була освячена на честь Святої Марії, а пізніше її посвяту розширили, додавши Святого Георгія, покровителя Англії, і Святого Діонісія, покровителя Франції. Це, мабуть, символізувало французьке походження де ла Варра чи підтримувало претензії Генріха V на французький престол.
При цьому варто зазначити, що кошти на будівництво нової церкви надав сам настоятель де ла Варр.
Спочатку будівля церкви була простою і скромною, зовсім не такою дивовижною, як усі її знають у 21 столітті. Але зі зростанням населення Манчестера та його важливості церква теж змінювалася і ставала більшою. У 1847 році їй надали статус собору, зробивши її резиденцією єпископа Манчестера. Це стало важливою подією, яка перетворила її зі звичайної парафіяльної церкви на величезний центр релігійного життя міста.
Архітектурна еволюція Манчестерського собору
Архітектура Манчестерського собору є унікальним змішанням стилів, які формувалися цілими століттями в результаті проведених доповнень, реставрацій і реконструкцій.
Наприклад, найстарішими секціями собору є його неф і хор. Вони уособлюють класичну перпендикулярну готичну архітектуру. Цей стиль характеризується вертикальними лініями та великими вікнами, та був спрямований на створення піднесеного, наповненого світлом простору для богослужінь.
У 19 столітті собор занепав через погані характеристики пісковика Коллігерст, схильного до руйнування під впливом погодних умов. Але багатство промислового Манчестера, що зростало у ту епоху, дозволило провести значні реконструкції. У період 1850-1870-х років у соборі активно йшли реставраційні роботи, під час яких замінили зовнішню кам’яну кладку, а також внутрішню кладку стін нефа та аркад, точно відтворивши оригінальний дизайн. Також у цей період була надбудована західна вежа та оновлено її зовнішнє облицювання. А під кінець 19 століття у соборі з’явилася ризниця, бібліотека каноніків і західні портики, а пізніше було збудовано приміщення на південно-східній стороні, які спочатку використовувалися як хорова школа, а потім переобладнані в офіси.
При цьому слід зазначити, що 20 століття принесло для собору значні зміни. Під час Другої світової війни, а саме в період Манчестерського бліцу 1940 року собор отримав серйозні пошкодження від німецьких бомбардувань. Його дах був зруйнований, а більшість вітражів розбилися. Процес відновлення після Другої світової був дуже трудомістким.
Духовне та культурне значення Манчестерського собору
Манчестерський собор – це не просто про релігію та духовенство, це також про велич архітектури та культури регіону. Варто зазначити, що собор є одним із п’ятнадцяти будівель, внесених до списку культурних пам’яток І ступеня в Манчестері.
Також у 21 столітті Манчестерський собор – це не просто церква, де відбуваються служіння, це місце, де також проводять різноманітні заходи, концерти та благодійні ініціативи. Тут упродовж століть також проводилися незліченні історичні події, від вишуканих королівських візитів до одних із наймасштабніших публічних поминок.
Окрім духовної частини, собор також є культурним та історичним центром. Адже всередині собору відвідувачі можуть виявити безліч мистецьких та історичних скарбів. Одними з таких є середньовічні мізерикорди – дерев’яні різьблені фігурки на нижній стороні складаних сидінь. Вони є одними з найкращих на території Великобританії. Складні візерунки, датовані XVI століттям, є сумішшю релігійних і світських сцен, які пропонують зазирнути в життя і вірування середньовічних манчестерців.
Також унікальною особливістю собору є вітражі. Не менш важливим є орган собору. Це справжній шедевр музичної інженерії, є одним із найкращих у всій країні.
Отже, Манчестерський собор був, є і залишається яскравою частиною культурного та релігійного життя міста. Тут відбуваються все: від традиційних богослужінь до виставок сучасного мистецтва та музичних фестивалів.
